Пацаны, сегодня поведаю вам свою историю, как я стал настоящим гопарем и работал курьером в Яндекс Еде, объединяя свою страсть к закладкам и любовь к шашлыку. Сочту вас в детали моего пути и постараюсь не запариться.
Началось все с того, что я раскумарился с этими закладками. Чувство, запредельное и неповторимое, берет под контроль твою душу. Ты просто разрываешься от желания получить эту дозу и оттянуться по полной программе. Но где ее взять? В городе мне повезло - есть несколько барыг, которые с удовольствием продадут крек синего цвета, чтобы я мог полностью базариться.
Со своими друзьями-гопниками мы всегда делали закладки в городе, чтобы обеспечить себя на долгое время. Но история моя началась с подработки на одного барыгу в качестве курьера. Мне предложили эту возможность стэнить с настоящими профи и, не задумываясь, я согласился.
Первый день работы был настоящим испытанием. Я катался по всему городу, развозил болтушку и закладки клиентам. В этот раз я перевозил не только еду, но и свои драгоценные "порошки". Было страшно, но я был кайфовым и полон решимости.
Каждые выходные я раскумаривался в самые дальние уголки города, оттягивался с друзьями. Взрывные ощущения от употребления закладок и болтушки остались в моей памяти на всю жизнь. Чувствовал себя настоящим героем, который способен покорять все окружающее.
"Жизнь прекрасна, пацаны! Мы идем к цели, и ничто не остановит нас!" - кричал я своим дружкам, которые тоже были на эмоциональной волне раскумаривания.
Но не всегда все идет гладко. Однажды, когда я развозил заказы, произошло несчастье. Я потерял одну из своих сумок с базой. Паника охватила меня.
Я искал место, где я мог бы спрятать эти базы, чтобы избежать проблем с ментами. Решил отдать все свои "товары" одному доверенному человеку. Это был наш старый друг гопарь, которого мы называли Фики. Он был более опытен в этом деле, чем я.
Фики посмотрел на меня с улыбкой и сказал: "Братиш, не парься! Я помогу тебе с этим делом. Докопаемся до правды, и утром смотрим в глаза своим врагам!".
Кажется, что он был единственным человеком, кто мог спасти меня от полного провала. Вскоре Фики подобрал все базы, спрятал их в надежном месте, и я вздохнул с облегчением.
Дни шли, и я продолжал работать курьером в Яндекс Еде, но уже не так страстно. Моя основная цель была восстановить свое доверие и наладить свое дело в мире закладок. Я стремился стать самым лучшим барыгой во всем городе.
Мое приключение закончилось, когда я решил начать свой собственный бизнес и открыть свою точку продажи закладок. Пережив много трудностей, я достиг своей цели и смог осуществить свою мечту.
Так закрепились истории о моей сложной и пацанской жизни. Хоть я и стал барыгой, я не забыл своих корней и всегда готов поделиться советом или помочь своим друзьям в нелегком деле. Мы создали настоящую гоп-братву, которая всегда стоит друг за друга и не бросает в беде.
Всем пацанам, которые мечтают о великой карьере в наркоторговле, я советую быть осторожными и не забывать свою природу. Если ты стэнишь своей мечты, то ничто не помешает тебе достичь своей звезды.
Мое правило: |
Не прыгай по головам, если не уверен в своих силах. |
Мой совет: |
Не забывай про друзей, с которыми ты разделял свои настоящие эмоции и весело проводил время в родном городе. |
И помни: |
Всегда стэнь своей мечты и не забывай наслаждаться каждым днем своей жизни, как будто это последний базар. |
Удачи, пацаны, и не забывайте оттягиваться на полную катушку!
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.